- умовлений
- (вмо́влений), -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до умовити. || умо́влено, безос. присудк. сл.2) у знач. прикм.Такий, про якого умовилися заздалегідь. || Відомий, зрозумілий тільки тим, хто умовився; умовний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.